-
1 spit
1. n1) рожен; шомпол2) загострений стержень; зонд3) знев. меч, шпага4) довга мілина; намивна коса; довгий мис, стрілка5) слина; мокротиння6) плювок; плювання7) дрібний дощик (снігопад); мрякаhe is the very spit (and image) of his father — він вилитий (викапаний) батько
a spit and a drag (a draw) — розм. паління нишком
spit and polish — розм., військ. старанна чистка зброї; мор. ідеальна чистота
2. v (past і p.p. spitted)1) настромляти на рожен (м'ясо)2) розм. надівати на шомпол (рибу)3) проколювати, простромляти, протикати4) перевіряти зондом тюки з м'яким вантажем5) рити, копати лопатою на штик6) скопувати, орати (тж spit up)3. v (past і p.p. spat)1) плювати (ся); бризкати слиноюto spit in smb.'s face — плюнути комусь в обличчя
2) зневажливо ставитися (до когось, чогось); зневажати (когось, щось)4) розм. висловлювати, випалювати (тж spit out)5) пирхати, фиркати, шипіти (про тварин)6) тріскотіти, сипати іскрами (про багаття)7) гірн. запалювати вогнепровідний шнурspit out — випльовувати; розм. вибовкувати
to spit one's guts — груб. вибовкати таємницю; зізнатися в усьому
* * *I [spit] n1) рожен; шампур2) загострений стрижень; зонд3) меч, шпага4) довга обмілина, стрілка; ( намивна) косаII [spit] v1) насаджувати на рожен, на шампур2) проколювати, протикати, простромлювати; мацати зондом тюки з м'яким вантажем ( при митному огляді)III [spit] n1) слина; мокротиння; плювок2) плювання3) дрібний дощик або снігопад, мжичка4) (of) точна копія5) eнт.; = spittle; = spittle-bugIV [spit] v( spat)1) плювати; бризкати слиною; плюватися; бризкатися слиною; робити бризки; наплювацьки ставитися (до кого-небудь, чого-небудь); зневажати (кого-небудь, що-небудь)3) висловлювати, випалювати ( spit out)4) фиркати, сичати ( про тварин)5) тріскотіти, сичати, сипати іскрами (про дрова т. п.)6) гipн. запалювати вогнепровідний шнурV [spit] n2) кількість землі в повну лопату, повна лопата -
2 spit
I [spit] n1) рожен; шампур2) загострений стрижень; зонд3) меч, шпага4) довга обмілина, стрілка; ( намивна) косаII [spit] v1) насаджувати на рожен, на шампур2) проколювати, протикати, простромлювати; мацати зондом тюки з м'яким вантажем ( при митному огляді)III [spit] n1) слина; мокротиння; плювок2) плювання3) дрібний дощик або снігопад, мжичка4) (of) точна копія5) eнт.; = spittle; = spittle-bugIV [spit] v( spat)1) плювати; бризкати слиною; плюватися; бризкатися слиною; робити бризки; наплювацьки ставитися (до кого-небудь, чого-небудь); зневажати (кого-небудь, що-небудь)3) висловлювати, випалювати ( spit out)4) фиркати, сичати ( про тварин)5) тріскотіти, сичати, сипати іскрами (про дрова т. п.)6) гipн. запалювати вогнепровідний шнурV [spit] n2) кількість землі в повну лопату, повна лопата -
3 spit
[spɪt] I 1. n1) роже́н2) до́вга мілина́, намивна́ коса́, до́вгий мис, стрі́лка2. v1) настро́млювати ( м'ясо) на роже́н2) проко́лювати, простро́млюватиII 1. v ( past і p. p. spat)1) плюва́ти(ся); ха́ркати ( кров'ю)2) пи́рхати, фи́ркати3) тріща́ти, шипі́ти (про вогонь, свічку)4) мрячи́ти, бри́зкати•- spit at- spit out
- spit upon 2. n1) сли́на; плюво́к2) невели́кий до́щик (сніг)••he is the very spit of his father — він - ви́литий ба́тько
spit and polish — 1) військ. розм. чи́щення збро́ї 2) мор. ідеа́льна чистота́
spit and polish discipline — суво́ра дисциплі́на
-
4 spit up
phr vвиблювати; відригувати -
5 spit up
phr vвиблювати; відригувати -
6 spit at
перен. виявля́ти воро́жість до ко́гось -
7 spit out
1) випльо́вувати2) амер. sl. видава́ти, вика́зувати ( таємницю)to spit it out sl. — говори́ти, висло́влювати
-
8 spit in the eye of society
розм.кидати виклик суспільству, розм. нехтувати думкою оточуючих людейEnglish-Ukrainian law dictionary > spit in the eye of society
-
9 spit and polish
військ.; жарг.підтримка зовнішнього військового вигляду; наведення порядку для показухи -
10 spit curl
невеликий завиток волосся, змочений, приліплений до лоба або скроні -
11 spit out
phr vвибовкувати; говорити начистоту -
12 spit-kid
n розм.1) попільничка2) плювальниця* * *n; сл.плювальниця; попільниця -
13 spit-box
nплювальниця -
14 spit-curl
n розм.кучер, приліплений до скроні (чола) -
15 spit-kit
n1) амер. плювальниця2) амер. попільничка3) мор., розм. нікчемний корабель -
16 spit and polish
військ.; жарг.підтримка зовнішнього військового вигляду; наведення порядку для показухи -
17 spit curl
невеликий завиток волосся, змочений, приліплений до лоба або скроні -
18 spit out
phr vвибовкувати; говорити начистоту -
19 spit-kid
n; сл.плювальниця; попільниця -
20 spit upon
наплюва́ти на щось; ста́витися з прези́рством до ко́гось
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Spit — may refer to: *Spitting, the act of forcibly expelling from the mouth ** Spit, another word for saliva *Spit (archaeology) an archaeological term for a unit of archaeological excavation *Spit (landform), a section of land that extends into a body … Wikipedia
spit — Ⅰ. spit [1] ► VERB (spitting; past and past part. spat or spit) 1) eject saliva forcibly from one s mouth. 2) forcibly eject (food or liquid) from one s mouth. 3) say in a hostile way. 4) (o … English terms dictionary
spit — spit1 [spit] n. [ME spite < OE spitu, akin to OHG spizzi, sharp: for IE base see SPIKE1] 1. a thin, pointed rod or bar on which meat is impaled for broiling or roasting over a fire or before other direct heat 2. a narrow point of land, or a… … English World dictionary
Spit — Spit, v. t. [imp. & p. p. {Spitted}; p. pr. & vb. n. {Spitting}.] [From {Spit}, n.; cf. {Speet}.] 1. To thrust a spit through; to fix upon a spit; hence, to thrust through or impale; as, to spit a loin of veal. Infants spitted upon pikes. Shak.… … The Collaborative International Dictionary of English
Spit — Spit, v. t. [imp. & p. p. {Spit} ({Spat}, archaic); p. pr. & vb. n. {Spitting}.] [AS. spittan; akin to G. sp[ u]tzen, Dan. spytte, Sw. spotta,Icel. sp?ta, and prob. E. spew. The past tense spat is due to AS. sp?tte, from sp?tan to spit. Cf.… … The Collaborative International Dictionary of English
Spit — Spit, v. t. [imp. & p. p. {Spit} ({Spat}, archaic); p. pr. & vb. n. {Spitting}.] [AS. spittan; akin to G. sp[ u]tzen, Dan. spytte, Sw. spotta,Icel. sp?ta, and prob. E. spew. The past tense spat is due to AS. sp?tte, from sp?tan to spit. Cf.… … The Collaborative International Dictionary of English
Spit — Студийный альбом Kittie … Википедия
spit — vb, spit or spat spat; spit·ting vt to eject (as saliva) from the mouth vi to eject saliva from the mouth spit n SALIVA … Medical dictionary
spit up — {v.} To vomit a little. * /The baby always spits up when he is burped./ * /Put a bib on the baby. I don t want him to spit up on his clean clothes./ … Dictionary of American idioms
spit up — {v.} To vomit a little. * /The baby always spits up when he is burped./ * /Put a bib on the baby. I don t want him to spit up on his clean clothes./ … Dictionary of American idioms
Spit — Spit, v. i. To attend to a spit; to use a spit. [Obs.] [1913 Webster] She s spitting in the kitchen. Old Play. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English